Вибрана стаття
Кампанія в Арктиці — військова кампанія, що відбувалася на крайній півночі Європейського театру Другої світової війни; протистояння союзників за Антигітлерівською коаліцією (Союзники) з нацистською Німеччиною та Фінляндією за контроль над комунікаціями та за панування в Арктиці й прилеглих водах Атлантичного океану.
Попри суворий клімат бойові дії мали інтенсивний характер і відбувалися на суходолі, в морі та у повітрі протягом майже всього світового конфлікту. Крігсмаріне з одного боку та Королівський ВМФ і союзні флоти (Північний флот Радянського Союзу, Військово-морські сили США та Королівський ВМФ Канади), з іншого боку, за підтримки відповідних угруповань повітряних сил вели запеклу боротьбу на лініях комунікацій між Ісландією та Мурманськом, якими союзники постачали за ленд-лізом величезну кількість озброєння, військової техніки та стратегічно важливих матеріалів до СРСР. Також мали місце неодноразові рейди англо-американських військово-морських та повітряних сил на німецькі військово-морські бази на півночі окупованої Норвегії, що мали за мету знищення основних бойових кораблів Крігсмаріне. Значного розмаху набули дії спеціальних підрозділів Великої Британії, зокрема британських командос, що за підтримки норвезького Руху опору діяли на території окупованого нацистами Королівства.
Добра стаття
Спектральна лінія — вузька ділянка спектра, де інтенсивність випромінювання значно більша або менша, ніж у сусідніх областях спектра. У першому випадку лінія називається емісійною, у другому — лінією поглинання. Положення лінії в електромагнітному спектрі зазвичай задається довжиною хвилі, частотою або енергією фотона, що відповідає максимуму інтенсивності. Крім електромагнітного спектра, спектральні лінії можуть виникати в спектрах енергії частинок (наприклад, в альфа-спектрі при альфа-розпаді радіоактивних ядер), у спектрах звукових коливань та загалом у будь-яких хвильових процесах. Однак нижче йдеться лише про електромагнітні спектри.
Найчастіше спектральні лінії виникають під час переходів між дискретними енергетичними рівнями у квантових системах: молекулах, атомах та іонах, а також в атомних ядрах. Атоми та іони кожного хімічного елемента мають власну структуру енергетичних рівнів, і набір спектральних ліній у них унікальний, що дає змогу за спектральними лініями визначати наявність і кількісний вміст тих чи інших елементів у досліджуваному об’єкті (так званий спектральний аналіз).
Вибраний список
У цій статті подано Список супутників Сонячної системи.
Із восьми планет Сонячної системи та дев'яти найімовірніших карликових планет шість планет і сім карликових планет мають щонайменше 467 відомих природних супутників (місяців). Принаймні 19 із них є достатньо масивними, щоб перебувати в стані гідростатичної рівноваги й мати кулясту форму під дією власної гравітації; з-поміж них усі вкриті крижаною корою, за винятком Місяця Землі та Іо Юпітера.
_20_(cropped).jpg)
