SS Athenia

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

56°44′00″ пн. ш. 14°05′00″ зх. д. / 56.73333333° пн. ш. 14.08333333° зх. д. / 56.73333333; -14.08333333

SS Athenia
Зображення
Участь у військовому конфлікті Друга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Виробник Fairfield Shipbuilding and Engineering Company і Говань Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 28 січня 1922 Редагувати інформацію у Вікіданих
Порт приписки Глазго Редагувати інформацію у Вікіданих
Габаритна ширина 20,2 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Осадка 8,44 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань 160,4 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина 20,2 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Маса 13 580 ton Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна реєстрації Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Швидкість 7,7 метр на секунду Редагувати інформацію у Вікіданих
Позивний сигнал KNRT Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер від корабельні 596 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: SS Athenia у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Робочі фарбують ахтерштевень «Атенії» (літо 1937)

«Атенія» — британський пасажирський лайнер. 3 вересня 1939 року, всього через кілька годин після оголошення урядом Сполученого Королівства війни нацистській Німеччині, підводний човен U-30 під командуванням оберлейтенанта Фріца-Юліуса Лемпа потопив «Атенію», помилково прийнявши її за допоміжний крейсер. «Атенія» стала першим судном, потопленим німецькими підводними човнами у Другій світовій війні.

Історія

ред.

«Атенія» була побудована компанією Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Ltd. Її закладка відбулася на верфях компанії в Говані (Шотландія) в 1923. Замовником виступила компанія Anchor—Donaldson Ltd.. Призначався лайнер для трансатлантичних маршрутів між метрополією і Канадою. Більшу частину своєї кар'єри «Атенія» курсувала між Глазго або Ліверпулем, і Квебек ом і Монреалем. Під час зими вона діяла як круїзний лайнер. Після 1935 вона перейшла у власність компанії Donaldson Atlantic Line Ltd.

Тоннаж «Атенії» становив 13 465 брт, в довжину вона досягала 160,4 метра, ширина її становила 20,2 метра. Силует двощоглової і однотрубної «Атенії» був типовий для лайнерів такого класу, побудованих в період між двома світовими війнами. Лайнер міг перевозити 516 пасажирів у стандартних каютах і додатково 1000 в третьому класі. Два гвинти з приводом від парових турбін дозволяли розвивати швидкість до 15 вузлів.

1 вересня 1939 року «Атенія» під командуванням капітана Джеймса Кука вийшла з Глазго, попрямувавши до Ліверпуля, для того, щоб забрати додаткових пасажирів і вантажі. 3 вересня 1939 «Атенія» вийшла з Ліверпуля, вже після цього на її борту було отримано повідомлення про вступ Великої Британії у війну. U-30 зустрів лайнер у 250 милях на північний захід від ірландського острова Ініштрехалл і о 19:39 без попередження випустив дві торпеди. У 19:45 за центральноєвропейським часом обидві торпеди влучили в ціль.

Різні судна, включаючи британський есмінець «Електра», американський танкер «Сіті оф Флінт» та інші попрямували до місця атаки. Капітан «Електри» лейтенант-командор Семмі А. Басс, старший з офіцерів, прийняв на себе командування операцією.

Наслідки інциденту

ред.

Дії лейтенанта Лемпа прямо порушували статтю 22 Лондонського Морського договору 1930 року, в якій зокрема говорилося про те, що підводний човен «не має права топити … торговельне судно, заздалегідь не помістивши пасажирів, екіпаж і корабельні документи в безпечне місце». Потоплення «Атенії» викликало крайню стурбованість, як у Верховному командуванні ВМФ Німеччини (Oberkommando der Kriegsmarine), так і особисто у Гітлера, оскільки простежувалися певні паралелі з затопленням у Першу світову війну лайнера «Лузітанія». Тривога посилювалася тим, що до повернення U-30 в порт 27 вересня, про істинного винуватця інциденту можна було тільки здогадуватися. Формально Німеччина заперечувала всі звинувачення у затопленні лайнера.

На судовому процесі в Нюрнберзі грос-адмірал Карл Деніц давав свідчення у даній справі:

Я зустрів капітана підводного човна U-30 обер-лейтенанта Лемпа біля шлюзу в Вільгельмсгафені, коли човен входив в гавань, і він попросив поговорити зі мною віч-на-віч. Виглядав він, як я помітив, дуже нещасним і відразу зізнався мені, що, на його думку, саме він відповідальний за потоплення «Атенії» в районі Північного Ла-Маншу. Згідно з моїми попередніми вказівками він вів спостереження за можливим проходом збройних торгових суден на підступах до Британських островів і торпедував корабель, в якому за подальшим потім радіоповідомленням пізнав «Атенію». Йому здалося, що це збройне торгове судно веде патрулювання…

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.